Оля, 43 - 12 ноября 2009 23:26

...А ти чаклун. За даллю вечоровою,
де сплять шляхів асфальтові слони,
так владно, так повільно вичаровуєш
мене із ночі, з тиші, з далини.
І я іду. Іду, як заворожена,
над прірвою в блакитному саду -
така гірка, життям своїм здорожена -
хитаюся і все-таки іду.
Що принесу тобі я? Гіркоту лиш.
Високу ніч... Задумані поля...

Ти до плеча мене притулиш
безсмертним рухом скрипаля.

(с) Ліна Костенко

• 
• 
•